У судовому порядку розглядалася спроба податкових органів
провести повторну перевірку періоду, який уже перевірявся.
На основі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про Державну
податкову службу в Україні» податківці не були допущені
підприємством для проведення повторної перевірки, а при зверненні
податківців до суду суд погодився з аргументами підприємства про
відсутність підстав для повторної перевірки.
У постанові суду від 22 березня 2010 року за справою №
2а-277/10/2670 зокрема вказано, що «... для ініціювання проведення
позапланової виїзної перевірки згідно вказаного пункту необхідна
одночасна наявність таких умов:
вищестоящий орган державної
податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків
нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку
документів обов'язкової звітності платника податків або
висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим
органом;
за результатами здійснення
контролю встановлено невідповідність висновків акта
перевірки вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів
сум податків та зборів (обов'язкових платежів);
стосовно посадових або
службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби,
які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного
платника податків, розпочато службове розслідування або порушено
кримінальну справу.
В даному випадку суд
погоджується з підприємством ... про відсутність всіх передбачених
цим пунктом умов для призначення перевірки ... »
«... необхідність у проведенні позапланової виїзної перевірки
пояснюється в даному випадку потребою додатково перевірити
підприємство відповідача з метою встановлення можливих порушень
податкового законодавства ...»
« ... Між тим, п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону передбачає, що
висновок про призведення до ненадходження до бюджетів сум
податків та зборів (обов'язкових платежів) має бути конкретним
і базуватися на конкретних фактах, а не на припущеннях ...
»
Отже судова практика підтверджує, що саме лише визнання
висновків акта перевірки такими, які не відповідають законодавству,
та проведення службового розслідування стосовно перевіряючих осіб
не дають податковим органам права на повторну перевірку.
Обґрунтовуючи право на проведення повторної перевірки, податкові
органи мають підтвердити на конкретних фактах, що саме
невідповідність вимогам законодавства висновків акта попередньої
перевірки призвела до недонадходження до бюджету сум податків та
зборів.
* виділення у тексті - «КМ Партнери»